Книги
чёрным по белому
Главное меню
Главная О нас Добавить материал Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Археология Архитектура Бизнес Биология Ветеринария Военная промышленность География Геология Гороскоп Дизайн Журналы Инженерия Информационные ресурсы Искусство История Компьютерная литература Криптология Кулинария Культура Лингвистика Математика Медицина Менеджмент Металлургия Минералогия Музыка Научная литература Нумизматика Образование Охота Педагогика Политика Промышленные производства Психология Путеводители Религия Рыбалка Садоводство Саморазвитие Семиотика Социология Спорт Столярное дело Строительство Техника Туризм Фантастика Физика Футурология Химия Художественная литература Экология Экономика Электроника Энергетика Этика Юриспруденция
Новые книги
Цуканов Б.И. "Время в психике человека" (Медицина)

Суворов С. "Танк Т-64. Первенец танков 2-го поколения " (Военная промышленность)

Нестеров В.А. "Основы проэктирования ракет класса воздух- воздух и авиационных катапульных установок для них" (Военная промышленность)

Фогль Б. "101 вопрос, который задала бы ваша кошка своему ветеринару если бы умела говорить" (Ветеринария)

Яблоков Н.П. "Криминалистика" (Юриспруденция)
Реклама

Топонимический словарь Украины - Янко М.П.

Янко М.П. Топонимический словарь Украины — К:. Знання, 1998. — 430 c.
ISBN 5-7707-9443-7
Скачать (прямая ссылка): toponomicheskiyslovarukr1998.djvu
Предыдущая << 1 .. 126 127 128 129 130 131 < 132 > 133 134 135 136 137 138 .. 200 >> Следующая

Покуття — географічна обл., між pp. Прут і Черемош. Займає пд.-сх. частину суч. Івано-Франківської обл. Назва від слова кут «ріг» (кут, що утворився від злиття двох річок), утворена преф. по-, який у минулому означав «по обидва боки» [Никон., ВТ, 88]. Вперше згадується 1395 в одній з молд. грамот.
Полична — р., п. пр. Случі (бас. Горині). Назва, очевидно, від полиця «відносно низовинні береги річки» [Мурзаєви, 179].
Полісся (д.-р. Пол'Ьсьє) — низовинна рівнина на пн. України і пд. Білорусії. Вперше згадується в літописі 1274. Назву виводять від д.-р. ім. л’Ьс на -ц(е) за допомогою преф. по- [ЕСЛН, 107]. Полісся — лісовий край, площа землі, пишно вкрита деревами.
У поняття «ліс» здавна вкладався зміст «листяний ліс»: «Бяше около града (Киева) л'Ьс и бор». Звідси ж Поліська терасова рівнина — один з найбільших рівнинних просторів України. Розташована на пн. України, в Поліссі. Назва терасова від тераса (від франц. terrasse < латин, terra «земля») — форма рельєфу, що має вигляд уступів з більш-менш горизонтальною поверхнею. Виникли внаслідок ерозійної роботи вод.
Поліське (кол. Хабне) — смт., рц. Київської обл. Час заснування невідомий. Вперше згадується в документах 1415 як маєток Києво-Софійського монастиря. Розташоване на р. Уж, п. пр. Прип’яті (бас. Дніпра). Первісна назва від д.-р. хабити «ухилятися, остерігатися». Охабне «покинуте, залишене». Можливо,
280
давнє поселення виникло на руїнах ще давнішого поселення, знищеного кочівниками. Суч. назва, ймовірно, від ліс, утворена через топонімічний проміжок Полісся, серед якого воно розта-шоване^.
Поліський заповідник — розташований в Житомирській обл. на кордоні з Білорусією, між ріками Уборть, п. пр. Прип’яті, і Болотницею, п. пр. Прип’яті (бас. Дніпра). Створено П.з. у 1968. Найбільший за суходільною площею з усіх заповідників України. Для П.з. у ландшафтно-географічному відношенні характерні типові борові ліси на пн. та суборові ліси на пд. Багато реліктів та ендеміків.^ Назва від Полісся, утворена за допомогою суф. -ськ.
Полова — 1) р., л. пр. Удаю (бас. Сули); 2) п. рук. Стоходу (бас. Прип’яті). Назва, ймовірно, від д.-р. кореня пол-, від якого й рос. полой «заливний луг, застійні води на низовині» [Див. Мурзаєви, 179\, пал, пол «болото». Річки здавна мають заболочені русла. Відомо, що верхній шар заболоченої поверхні влітку швидко пересихає, надаючи їй світло-жовтого, швидше полового кольору. Це явище може вказувати на походження назви річки від апелятива полова, t і
Половецька земля (Половецький Степ, у старод. Русі — По-ловьци, Поле Половецьке, у сх. джерелах, зокрема у половців, — *Dest- і -Кірсак) — історична назва території в IX—XII ст. За літописом, її пн. кордон проходив по Лівобережжю — в межиріччі Ворскли й Орелі, на Правобережжі — в межиріччі Росі й Тяс-мину, на зх. — по лінії Інгульця, на пд. вона включала північно-кавказькі, північнокримські і приазовські степи [ІУ, 1, 421]. Назва від половці (кумани, кипчаки) — тюрк, народності, що з’явилася тут у XI ст. і витіснила з пд.-р. степів печенігів, торків та ін. Походження назви народності половців достовірно не відоме. Найбільшого визнання одержало пояснення слова половці від д.-p. слова половий (ст.-слов, плова — «солома^-звідси — полова, половий (блідий). Тюрк, паралельна назва Дешт-і-Кипчак у перекладі означає «Степ кипчаків», де Дешт, Дашт — власна назва причорноморських і прикаспійських рівнин, Кипчак — самоназва половців [Мурзаєви, ОТ, 172]. Прикм. половецький перетворився на складову частину власної назви.
Пологи — м., рц. Запорізької обл. Розташоване на лівому бер. р. Канка, л. пр. Дніпра. Виникло наприкінці XIX ст. під час будівництва залізниці Бердянськ — Катеринослав і Волноваха — Олександрівка, за 3 км від сл. Нові Пологи, заселеної вихідцями з сіл Пологи Вергуни і Пологи Яненки Київської губ. Назва П. від полог «рівна похила місцевість, степова западина, луки». Місцевість в долині р. Конка, очевидно, нагадувала переселенцям
281
про рідні місця. Вони й назвали Пологами. Імовірно, за подібність місцевості названі й одноіменні села Вінницької, Київської, Сумської, Полтавської обл. С. Пологи Пологівського р-ну Запорізької обл. має інше походження назви. За франц. мандрівником XVI ст. Г.Л. де Бопланом, у той час у середній течії Дніпра проти комарів і мошок, яких тут було дуже багато, застосовували спеціальні намети — пологи [Ляск., 32], схожі на ті, що й нині використовуються на півночі Росії.
Полонина Красна — одна з полонин в Українських Карпатах. Розташована на сх. Полонинських гір у Закарпатській обл. П.К.
— складне найменування, в якому обидві частини є апеляти-вами, що перейшли у власні назви: Полонина — безлісий плато-подібний тип рельєфу у верхньому поясі Українських Карпат, представлений переважно субальпійськими луками; відносно вирівняні схили гірських пасовищ на межі лісу. Красна — в означенні красива, мальовнича.
Полонина Плай — одна з полонин в Українських Карпатах. Розташована в Горганах. Назва від діал. плай «незаліснений простір у горах, легкопохилий, покритий травою хр.» [Лящук, КГТ, 167]. t
Предыдущая << 1 .. 126 127 128 129 130 131 < 132 > 133 134 135 136 137 138 .. 200 >> Следующая