Книги
чёрным по белому
Главное меню
Главная О нас Добавить материал Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Археология Архитектура Бизнес Биология Ветеринария Военная промышленность География Геология Гороскоп Дизайн Журналы Инженерия Информационные ресурсы Искусство История Компьютерная литература Криптология Кулинария Культура Лингвистика Математика Медицина Менеджмент Металлургия Минералогия Музыка Научная литература Нумизматика Образование Охота Педагогика Политика Промышленные производства Психология Путеводители Религия Рыбалка Садоводство Саморазвитие Семиотика Социология Спорт Столярное дело Строительство Техника Туризм Фантастика Физика Футурология Химия Художественная литература Экология Экономика Электроника Энергетика Этика Юриспруденция
Новые книги
Цуканов Б.И. "Время в психике человека" (Медицина)

Суворов С. "Танк Т-64. Первенец танков 2-го поколения " (Военная промышленность)

Нестеров В.А. "Основы проэктирования ракет класса воздух- воздух и авиационных катапульных установок для них" (Военная промышленность)

Фогль Б. "101 вопрос, который задала бы ваша кошка своему ветеринару если бы умела говорить" (Ветеринария)

Яблоков Н.П. "Криминалистика" (Юриспруденция)
Реклама

Топонимический словарь Украины - Янко М.П.

Янко М.П. Топонимический словарь Украины — К:. Знання, 1998. — 430 c.
ISBN 5-7707-9443-7
Скачать (прямая ссылка): toponomicheskiyslovarukr1998.djvu
Предыдущая << 1 .. 140 141 142 143 144 145 < 146 > 147 148 149 150 151 152 .. 200 >> Следующая

309
Салатрук — р., п. пр. Бистриці-Надвірнянської (бас. Дністра). Назва, імовірно, від діал. салатурі, запозиченого з молд., в означенні «місце, заповнене водою». Утворена за допомогою суф. -ук.
Салгир (Баба-Салгир) — p., бас. Сиваша у Криму. Назва від тюрк. *Salgir — чоловіче ім’я, *ВаЬа — «батько». Буквально: «Батько Салгир». Назва зумовлена найбільшими розмірами в Криму.
Салиха — р., п. пр. Росі (бас. Дніпра). Щодо походження назви існує кілька версій. Вважаємо найбільш вірогідною ту, за якою гідронімічну основу сал- виводять від і.-є. корення *sal — «річка, джерело, вода». Утворена суф.-иха. Не виключена і реконструкція і.-є. форми *Sal-isa із закономірним виникненням слов. суф. -icha > укр. -иха [Желєзняк, Рось, 94—140].
Салькове — смт. Гайворонського р-ну Кіровоградської обл. Виникло наприкінці XVIII ст. Розташоване на лівому бер. Півд. Бугу. За народними переказами, першим поселенцем був Хома Салько, який побудував хатину на підвищеній місцевості, відомої тепер під назвою Хомина гора.
Самара — pp.: 1) (Самарь, Самар, Самара Дніпровська (на відміну від Самара Волзька), Самарівка, Самарка, Снєпородь, Снопород — СГУ, 485), л. пр. Дніпра; 2) п. пр. Лугані (бас. Сів. Дінця). Походження назви остаточно не встановлено. Одні її виводять від тат. *Samark «волове ярмо». За народними переказами, на березі річки татари на воловому ярмі розпинали християн, які не хотіли приймати мусульманської віри [Ів., 84\. Однак у літературних джерелах форма Сакмара не зустрічається. Найбільш вірогідне тлумачення гідроніма від тюрк, географічного терміна *samar «лука» (буквально — «мішок»). Назву, ймовірно, дало скотарське населення Заволжя порівняно невеликій річці, що впадає у великий закрут Волги — Самарську Луку, схожу за конфігурацією до мішка [Отін, ГСУ, 22\. Від найменування цієї річки походить назва м. Самара. Згодом, на наш погляд, у період існування держави огузів (див. «Передмову», Черкаси) назва була принесена на пр. Дніпра, яка створює значні вигини (меандри). Найбільший з них, причому за конфігурацією схожий до Самарської Луки на Волзі, є вигин у нижній течії пр. біля теп. с. Івано-Михайлівка і смт. Гвардійське Дніпропетровської обл., відомий ще у XVIII під назвою Велика Лука. Первинна назва Самар, Самарь, яка відноситься до
ч.р., за допомогою пом’якшення та кінцевої -ja поступово набула форми ж.р. — Самарь, Самара. Ця зміна в ряді випадків супроводжувалась його суфіксацією за допомогою форманта -ка — Самарка, складного суф. -івка (-овка) — Самарівка (Самаровка). Назва п. пр. Лугані (бас. Сів. Дінця) принесена з Самари, л. пр. Дніпра
— є вторинним відгідронімічним утворенням. Похідними від С. є:
310
Самарчик — pp.: 1) п. рук. Самари, назва утворена за допомогою суф. -чик; 2) впадає в Каркінітську зат. Чорного моря, суф. утворення на -чик; Самарчук — р., л. рук. Самари, назва утворена за допомогою(суф. -чук.
Самарли — p., впадає в оз. Акташ на Керченському п-ові. Назва від *sdmdr (див. Самара) і тат. форманта -їй.
Самбір (кол. Погонич, Новий Самбір) — м., рц. Львівської обл. Розташоване у верхів’ї р. Дністер. Час заснування відноситься до XII ст. [САТД, 308\. За стародавніми народними переказами, місто засноване жителями Старого Самбора (див.) після спалення якого в XIII ст. татаро-монголами частина жителів переселилася за 18 км на пн. сх. у вже створений на той час посад Погонич, обнесений охоронними валами і частоколом. У XIV ст. Погоничу було дано нову назву — Новий Самбір, пізніше Самбір. Кол. назву Погонич виводять від погон — «обов’язок замкових слуг виконувати адміністративні розпорядження». Походження назви Самбір остаточно не всановлено. Існує ряд гіпотез. З.Гнатюк, ОЛопу-шинська, Т.Смирнова назву виводять від словосполучення самі бори, оскільки, вказують вони, зелені бори вкрили майже всю округу. Пор. назву хорв. м. Самобор, яку виводять від словосполучення «один бір» в розумінні «сам бір». Колись ялиновий ліс був єдиним надбанням міста (газ. «Известия» від 10.10.1974). Інші вбачають у найменуванні дослов. *sam-bar «злиття, стікання», споріднене з іллір. *Ій Baris у тому ж означенні [Труб., ПУ, 280—281]'. біля С. зливаються дві річки — Дністер і його пр. Яблонка. Таке тлумачення більш ймовірне. Все ж не виключений зв’язок з особовим іменем Самборъ — полонізованим варіантом сх.-слов. Субор < *Soborb (Сувидъ, Сувой тощо). Звідси ж Самбірське пасмо — розташоване в Прикарпатті, неподалік від м. Самбора, від якого й перейняло назву. Утворена за допомогою суф. -ськ-е.
Самоткань (Самоткан) — р., п. пр. Дніпра. О.М.Трубачов назву виводить від Іран, асма-хан «кам’яний колодязь». Таку-назву річка дістала за кам’яні береги.
Сапун-гора — г. в p-ні Севастополя (АРК). Відома героїчними подвигами оборонців Севастополя в 1854—1855 і в період Великої Вітчизняної війни — оборони міста 1941—1942. В оронімі С.-г. позначився географічний термін сапун «слабо мулистий або глинястий пісок із застояною водою» [Мурзаєв, 495]. Можна припустити, що оронім утворено від сабун, яке згодом змінилося на сапун'. відомо, що крим. татари замість мила використовували глину
Предыдущая << 1 .. 140 141 142 143 144 145 < 146 > 147 148 149 150 151 152 .. 200 >> Следующая