Книги
чёрным по белому
Главное меню
Главная О нас Добавить материал Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Археология Архитектура Бизнес Биология Ветеринария Военная промышленность География Геология Гороскоп Дизайн Журналы Инженерия Информационные ресурсы Искусство История Компьютерная литература Криптология Кулинария Культура Лингвистика Математика Медицина Менеджмент Металлургия Минералогия Музыка Научная литература Нумизматика Образование Охота Педагогика Политика Промышленные производства Психология Путеводители Религия Рыбалка Садоводство Саморазвитие Семиотика Социология Спорт Столярное дело Строительство Техника Туризм Фантастика Физика Футурология Химия Художественная литература Экология Экономика Электроника Энергетика Этика Юриспруденция
Новые книги
Цуканов Б.И. "Время в психике человека" (Медицина)

Суворов С. "Танк Т-64. Первенец танков 2-го поколения " (Военная промышленность)

Нестеров В.А. "Основы проэктирования ракет класса воздух- воздух и авиационных катапульных установок для них" (Военная промышленность)

Фогль Б. "101 вопрос, который задала бы ваша кошка своему ветеринару если бы умела говорить" (Ветеринария)

Яблоков Н.П. "Криминалистика" (Юриспруденция)
Реклама

Топонимический словарь Украины - Янко М.П.

Янко М.П. Топонимический словарь Украины — К:. Знання, 1998. — 430 c.
ISBN 5-7707-9443-7
Скачать (прямая ссылка): toponomicheskiyslovarukr1998.djvu
Предыдущая << 1 .. 156 157 158 159 160 161 < 162 > 163 164 165 166 167 168 .. 200 >> Следующая

Сума — р., п. пр. Псла (бас Дніпра). Походження гідроніма не встановлено. Не виключено, що він співвідноситься з д.-інд. словом *syama «темний». Назва могла бути дана за темний колір води в порівнянні з водами Псла. Пор. р. Темна [Ян., НМ, 72—73]. Звідси ж кол. назва р. Сумка (теп. Стрілка), утворена віаі основи Сум- за допомогою демінутивного суф. -к(а); звідси ж Сумине городище, розташоване в минулому на бер. р. Суми [Ян., НМ].
Суми — м., обл. і рц. Сумської обл. Розташоване на правому бер. Псла (бас. Дніпра), при впадінні в нього р. Сума. 1652 у давньому Суминому городищі, на тат. шляху, переселенці з містечка Ставище Білоцерківського полку на чолі з Герасимом Кондра-тьєвим заснували м. Суми [Слюс., 33]. 1653 побудовано укріплення. Походження назви остаточно не встановлено. Існує кілька версій. За однією з них, нібито на бер. р. Сума знайшли три мисливські суми. їх навіть було зображено на гербі міста. Інші найменування виводять від укр. ім. сум або ж дієсл. сумувати: перші поселенці, мовляв, сумували за своїм рідним краєм, на означення чого буцімто й назвали поселення. Такі тлумачення історично не обґрунтовані, являють собою народну етимологію. Найбільш імовірне походження міста С. і Сумина городища від р. Сума. Назва утворена від кореня Сум- та флексії -и, яка служить словотворчим засобом [Ян., НМ].
Супій — р., л. пр. Дніпра. Походження назви остаточно не встановлено. Її виводять від слов. преф. *Sp-pojb [Труб., ПУ, 195, 204; Стрижак, НРП, 93] > укр. неозначена форма дієсл. спити (съпити) «стікати» [Стрижак, НРП, 92—93].
Сурський поріг — другий поріг на Дніпрі. Виступав з води пд. Кодацького порога, біля с. Волоського, розташованого нижче гирла р. Мокра Сура, п. пр. Дніпра. Від річки й назва порога. Нині він затоплений водами вдсх. [Яворницький-Дніпр, 38].
Суха — л. рук. Дніпра в Черкаській обл. Назва від апелятив-ного прикм. сухий. У складних східнослов’янських гідронімах з топонімічним прикм. Мокра(ий) або Суха(ий) перші компоненти не завжди вказують на наявність чи відсутність води. Вони можуть виступати як лексичні виразники топонімічної відносності: «головна річка — її притока». Таким прикладом може слу-
342
жити даний гідронім. Гідроніми, пов’язані з цим прикм. — Суха, Сухенька, Сухий, Сухі тощо, дуже продуктивні, головним чином у степовій частині України. До СГУ внесено понад 330, з них тільки Суха — 87.
Суха Аджамка — р., п. пр. Аджамки (бас. Півд. Бугу). Походження назви див. Суха і Аджамка.
Суха Альма — р., л. пр. Альми (бас. Чорного моря). Походження назви див. Суха і Альма.
Суха Балаклія — p., бас. Балаклії (бас. Сів. Дінця). Походження назви див. Суха і Балаклійка.
t І II
Суха Березанка — р. Походження назви див. Суха і Березанка.
Суха Березівка — р., л. пр. Інгульця. Походження назви див. Суха і Березівка.'
Суха Білосарайська — р., л. пр. Мокрої Білосарайської. Походження назви див. Суха і Білосарайська коса.
Суха Волноваха (Волноваха, Сухая Волноваха) — р., л. пр. Мокрої Волновахи (бас. Кальміусу). Протікає по карстовій місцевості. Вода місцями по кілька кілометрів протікає по підземному руслу, за що, на відміну від Мокрої Волновахи, її звуть Сухою. Див. Мокра Волноваха.
Суха Грунь — pp.: 1) п. пр. Груні (бас. Псла); 2) л. пр. Груні
— Черкеса (бас. Псла). Походження назви див. Суха і Грунь.
Суха Кінська — руч., п. пр. Кінської (бас. Дніпра). Про походження назви див.' Суха і Кінська.
Суха Котельва — р., п. пр.( Ворскли (бас. Дніпра). Походження назви див. Суха і Котельва.
Суха Сура — pp.: 1) л. пр. Мокрої Сури (бас. Дніпра); 2) п. пр. Мокрої Сури (бас. Дніпра). Про походження назви див. Суха і Мокра Сура.
Сухий Кагарлик — р., л. пр. Росави Другої (бас. Дніпра). Про походження назви див. Суха і Кагарлик.
Сухий Омельничок — р., л. пр. Омельника (бас. Псла). їм. частина гідроніма похідна від Омельник, утворена за допомогою зменшувального суф. -ок. Про означення Сухий див. Суха.
Сухий Ташлик — p.: І) л. пр. Синюхи (бас. Півд. Бугу); 2) п. пр. Синюхи (бас. Півд. Бугу). Пояснення походження ім. частини див. Ташлик. Означення Сухий — від прикм. сухий. Назва дана за пересихання русла влітку на відміну від Мокрого Ташлика, який залишається повноводнішим.
Сухий Торець — р., л. пр. Казенного Торця (бас. Дону). Про походження назви ім. частини складного гідроніма див. Казенний Торець. Сухий — за характер пересихаючого маловодного русла.
343 '
Сухий Яланчик — pp.: 1) п. пр. Мокрого Яланчика (бас. Азовського моря); 2) впадає^ в Азовське море. Про походження назви див. Суха і Мокрий Яланчик.
Сухі Яли — pp.: 1) (Сухі Єли, Верхні Яли) л. пр. Вовчої (бас. Самари); 2) л. пр. Мокрих Ялів (бас. Самари). Про походження назви див. Суха і Мокрі Яли. У деяких н. п. Марийського р-ну Донецької обл. Сухими Ялами називали всі безводні русла висохлих річок та ручаїв [СГУ, 549].
Сухолуцький Старик — p., п. рук. Дніпра у Києво-Святощин-ському p-ні Київської обл. їм. частина назви від народного географічного терміна старик «старе русло ріки». Означальна складається з двох частин: прикм. сухий і географічного терміна лука від праслов. *tyk-/luk- «вологі низовинні луки, розташовані у вигині ріки». Дослівно: «на сухій луці».
Предыдущая << 1 .. 156 157 158 159 160 161 < 162 > 163 164 165 166 167 168 .. 200 >> Следующая