Книги
чёрным по белому
Главное меню
Главная О нас Добавить материал Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Археология Архитектура Бизнес Биология Ветеринария Военная промышленность География Геология Гороскоп Дизайн Журналы Инженерия Информационные ресурсы Искусство История Компьютерная литература Криптология Кулинария Культура Лингвистика Математика Медицина Менеджмент Металлургия Минералогия Музыка Научная литература Нумизматика Образование Охота Педагогика Политика Промышленные производства Психология Путеводители Религия Рыбалка Садоводство Саморазвитие Семиотика Социология Спорт Столярное дело Строительство Техника Туризм Фантастика Физика Футурология Химия Художественная литература Экология Экономика Электроника Энергетика Этика Юриспруденция
Новые книги
Цуканов Б.И. "Время в психике человека" (Медицина)

Суворов С. "Танк Т-64. Первенец танков 2-го поколения " (Военная промышленность)

Нестеров В.А. "Основы проэктирования ракет класса воздух- воздух и авиационных катапульных установок для них" (Военная промышленность)

Фогль Б. "101 вопрос, который задала бы ваша кошка своему ветеринару если бы умела говорить" (Ветеринария)

Яблоков Н.П. "Криминалистика" (Юриспруденция)
Реклама

Топонимический словарь Украины - Янко М.П.

Янко М.П. Топонимический словарь Украины — К:. Знання, 1998. — 430 c.
ISBN 5-7707-9443-7
Скачать (прямая ссылка): toponomicheskiyslovarukr1998.djvu
Предыдущая << 1 .. 177 178 179 180 181 182 < 183 > 184 185 186 187 188 189 .. 200 >> Следующая

Чингул (Ченгюл) — р., п. пр. Молочної (бас. оз. Молочного). Назву виводять з тюрк, (ногай.) cungyl «неширока ковбаня»
[ГУ, 169\.,
Чичиклія (Чигаклея, Чечеклія) — р., п. пр. Півд. Бугу. Назву виводять від полов, сісек, сісак «квітка, квітчаста» (Фен., 47; ГУ, 172). Утворена за допомогою тюрк, форманта -у.
Чкаловське — смт. Чугуївського р-ну Харківської обл. Розташоване на залізниці Чугуїв — Куп’янськ. Назва на честь радянського льотчика В. П. Чкалова. Засноване у 1929.
Чокрацьке — оз. на Азовському узбережжі Кримського п-ова. Назва слов, утворення від тюрк. *cokrak, cakrak «джерело», в означенні «джерельне» (багате джерелами). Утворилося за допомогою слов. суф. -цьк(е). Звідси й назва джерела мінеральної води на сх. Кримського п-ова.
Чонгар — п-ів на пд. України, омивається водами зат. Сиваш. Назва від тюрк. *cynkara — найменування одного з тюрк, родів, що кочував у цих місцях.
Чорна — гг.: 1) одна з найбільших верш. Кримських гір. Розташована на Головному Кримському пасмі, на зх. від м. Алушта. Схили Ч. вкриті переважно дубовим лісом, який надає їй темного вигляду. Звідси й назва; 2) одна з найбільших верш. Українських Карпат. Розташована в Чорногорах, на пн. зх. від Говерли. Схили Ч. вкриті переважно буком, а вище дубом, які створюють темний вигляд гори в порівнянні з горами навколишніми. Деякі дослідники гадають, що назва Ч. поширилась на Чорногорії; pp.: 3) л. пр. Альми (Кримський п-ів). Вона ж Казик-ли-Озен. Свій початок бере неподалік від г. Чорної, від якої й одержала назву. Назва Казикли-Озен походить від тюрк. *kasik
— «кілок», *-Іу — закінчення + *ozen — «річка». Дослівно: «Річка, береги якої укріплені плотом»; 4) на Кримському п-ові, впадає в бухту Північну Чорного моря. Долина Ч. в пригирловій частині заболочена, тому вона від зважених в ній частинок ґрунту і торфу темна, червонувато-чорного кольору. Звідси ж 5) л. пр. Дніпра у Херсонській обл.; 6) л. пр. Свічі (бас. Дністра); 7) п. пр. Стиру (бас. Прип’яті); 8) п. пр. Дніпра у м. Смілі Черкаської обл.; 9) пр. Вілії (бас. Горині); 10) п. пр. Чорного Черемошу (бас. Пруту). Річки збирають болотні води чи мають темний колір води через наявність значної кількості органічних речовин. Звідси ж Чорна Ріка — утворюється злиттям Песьої Ріки й Дублянки, впадає в оз. Озеро (Міжгірський р-н Закарпатської обл.) і Чорна Вода — p.-кан., п. пр. Тиси (бас. Дунаю).
Чорна Клива — верш. Українських Карпат. Розташована в Горганах. Назва від діал. клива «незаліснена гора (вершина)» [Лящук, KITV 765]. t
Чорна Ріка — див. Чорна.
Чорна Тиса — p., головний витік Тиси (бас. Дунаю). Про походження назви див. Тиса.
Чорне море — море Атлантичного океану. Розташоване на пд. України. Походження назви остаточно не встановлено. Існує ряд етимологій, підсумованих М.Фасмером. Давня Іран, назва Ч. м. — Ахшаєна «темне, чорне» від авест. axsaena «темний, чорний» (на відкритих просторах у порівнянні з іншими південними морями). Іран, племена жили в Північному Причорномор’ї ще в III тисячолітті до н. е. За свідченням д.-гр. історика Страбона, Ч. м. називали Понтос Аксейнос (перероблене з Іран.), що буквально означало «Море Негостинне»: порівняно з Егейським воно холодне, бурхливе. У І ст. н. е. Ч. м. було відоме у греків під назвами Скіфське, Північне, Темне, у римлян — Румське (тобто Римське, Візантійське). У VI ст. н. е., коли мореплавання завдяки технічному вдосконаленню суден стало більш надійним і не таким небезпечним, гре-
386
ки почали називати Ч. м. Pontos Euxinos (Понт Евксінський) — «Гостинне море», а також Mavre Talassa «Чорне море». Тюрк, племенами назва Ч. м. була засвоєна у вигляді Kara cleniz «Чорне море». У старод. Русі починаючи з XI ст. море називали Руським, згодом — Понт-ьським, Чорним. Турки, захопивши Причорномор’я, називали його злим Чорним морем. Злим воно було для них не тільки через сильні бурі, а й через шалений опір народів Причорномор’я, які боролися проти тур.-тат. агресії. Ця назва, очевидно, і закріпилася за морем. Араби у X ст. (Масуді, 947) називали перекрученим гр. Понтос-Найтос. На століття раніше (847) Убн Хард^цбека засвідчує його як море Крз — Чорне море.
Чорне озеро — 1) на зх. Волинської обл. (2 оз.). Одне з них, що поблизу смт. Шацька, з’єднане кан. з сусіднім оз. Люцимир. Пд. і пд.-сх. його бер. низькі, заболочені і заторфовані, вода з темно-зеленим відтінком. Звідси й назва; 2) на пн. зх. Житомирської обл. Береги має заболочені, вода насичена зваженими частинками торфу, темна на вигляд, що й породило назву.
Чорний Діл — верш. Українських Карпат. Розташована на вододілі Черемошу і Сучави (бас. Дунаю) в Чернівецькій обл. Про походження ім. частини складного топоніма див. Поділля. Чорний — за схили гори, вкриті дубом і буком, що надає їм темного вигляду.
Чорний Острів (до середини XVI ст. — Чорний Городок) — смт. Хмельницького р-ну Хмельницької обл. Розташоване у верхів’ї Півд. Бугу. Вперше згадується в документах XIV ст. під назвою Чорний Городок [Гульдман, 115]. Однак сліди земляних укріплень, які збереглися в його передмісті Вовча Гора, вказують на те, що поселення тут існувало значно раніше. Походження суч. назви точно не встановлено. За народними переказами, населення о-ва, на якому лежала головна частина поселення — Городок, вимерло від чуми. Люди, котрі зосталися живими, спалили місто, а самі переселилися на рівнину, пд. від о-ва, який почали називати Чорним. Після того як поселення на о-ві відновилося, його називали Чорноостровом, а згодом Чорним Островом. За іншою версією, менш вірогідною, назва походить від темних дубових лісів, що оточували городок-фортецю, від чого він здавався похмурим, чорним.
Предыдущая << 1 .. 177 178 179 180 181 182 < 183 > 184 185 186 187 188 189 .. 200 >> Следующая