Книги
чёрным по белому
Главное меню
Главная О нас Добавить материал Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Археология Архитектура Бизнес Биология Ветеринария Военная промышленность География Геология Гороскоп Дизайн Журналы Инженерия Информационные ресурсы Искусство История Компьютерная литература Криптология Кулинария Культура Лингвистика Математика Медицина Менеджмент Металлургия Минералогия Музыка Научная литература Нумизматика Образование Охота Педагогика Политика Промышленные производства Психология Путеводители Религия Рыбалка Садоводство Саморазвитие Семиотика Социология Спорт Столярное дело Строительство Техника Туризм Фантастика Физика Футурология Химия Художественная литература Экология Экономика Электроника Энергетика Этика Юриспруденция
Новые книги
Цуканов Б.И. "Время в психике человека" (Медицина)

Суворов С. "Танк Т-64. Первенец танков 2-го поколения " (Военная промышленность)

Нестеров В.А. "Основы проэктирования ракет класса воздух- воздух и авиационных катапульных установок для них" (Военная промышленность)

Фогль Б. "101 вопрос, который задала бы ваша кошка своему ветеринару если бы умела говорить" (Ветеринария)

Яблоков Н.П. "Криминалистика" (Юриспруденция)
Реклама

Топонимический словарь Украины - Янко М.П.

Янко М.П. Топонимический словарь Украины — К:. Знання, 1998. — 430 c.
ISBN 5-7707-9443-7
Скачать (прямая ссылка): toponomicheskiyslovarukr1998.djvu
Предыдущая << 1 .. 67 68 69 70 71 72 < 73 > 74 75 76 77 78 79 .. 200 >> Следующая

155
хів’ї р. Тясмин, п. пр. Дніпра. Найменування похідне від p. Ip-динь. Звідси Ірдинське болото на р. Ірдинь у Черкаській обл.
Іржа'вець — pp.: 1) (Собницька Рудка) л. пр. Остра (бас. Десни); 2) (Ржавець, Оржавець) п. пр. Залізниці (бас. Прип’яті);
3) л. пр. Сули (бас. Дніпра); 4) (Ржавець) п. пр. Прип’яті (бас. Дніпра). Назва від слова іржа (ржа) — рудуватий відтінок ґрунту у вищих ділянках русел, місцями вода вкривається іржею; в обох випадках присутність болотного залізняку (лімоніту), який утворюється на дні водойм. Структура назви: Іржав / <іржава/ + -ець. Звідси ж назва оз. на пн. зх. Чернігівської обл. Пор.: Ржавець — с. в Курській обл. Росії на відрогах Курської магнітної аномалії, на бер. Сів. Дінця, біля берегових схилів якого виступають іржаві плями.
Ірклій — pp.: 1) л. пр. Дніпра; 2) п. пр. Тясмину (бас. Дніпра). Одні дослідники назву виводять від тюрк. *іг «звивина, меандра» (Глянський, Шахматов та ін.). Інші вважають, що назва походить від ст.-слов. *ръклгки чи рьклііи «говірлива». В основі гідроніма І. дієсл. *ігк-/іїгк-/егік- «затримувати, стояти, застоюватися (про загачену воду), зупинятися тощо». Дослівно: «Річка зі спокійною течією».
Ірпінь (Ірпень, Рьпень, Pierna, Rpien, Пірна) — 1) р., п. пр. Дніпра. Походження назви остаточно не з’ясовано. Перша назва у формі Ірпень під 1159. Пізніші відомості під 1320 як Рьпень, Pierna, Rpien [ПСРЛ, 17, 312]. Гадають, в різні часи річка мала дві назви — Ирпень и Рьпень. В XVI ст. відома як Пірна. Пор. с. Пірнове і оз. Пірнівська Старуха на Лівобережжі якраз напроти гирла Ірпеня; Перна гора і оз. Піренове (в Чорнобильському p-ні Київської обл.), назви яких похідні від Пірна. Пор. також гірський хр. Пирин-Планіна в Болгарії. Назва гідроніма^ Пірна (Ірпінь), гадають, походить з і.-є. основи *р1- (*ро)і-: *рТ «trinken» < праслов. *рТ-ti «пити». Вважають, що обидва варіанти назви Пірна та Ірпінь генетично тотожні. Первісна *Рігьпа, пізніша форма *Яьріпь, що виникла як наслідок метатези — перестановки звуків у слові [Желєзняк, ГКП, 141—144]; 2) м. обласного підпорядкування Київської обл. Виникло 1902 у зв’язку з будівництвом залізниці Київ — Ковель. Біля залізничного мосту через р. Ірпінь було побудовано роз’їзд Ірпінь, біля якого з часом виникло с-ще. Згодом воно злилося з селами Романівка, Се-веринівка та хуторами Любка, Рудне і Стоянка під загальною назвою^ Ірпінь.
Ірша — p.: 1) л. пр. Тетерева (бас. Дніпра); 2) п. пр. Снову (бас. Дніпра). Назва, очевидно, від тюрк. *іг «закрут річки, звивина» і са «русло». В такому ж гідронімічному ряду pp.: Іршава —
156
п. пр. Боржави (бас. Дунаю), імовірно, утворена від іриіа за допомогою форманта -в(а); Іршиця — л. пр. Ірші (бас. Тетерева) (дві), утворення за допомогою гідронімічного суф. -иц(я).
Іршава — м., рц. Закарпатської обл. Розташоване в передгір’ї Карпат на р. Іршава (бас. Дунаю). У літературних джерелах вперше згадується 1341. Назву виводять від р. Іршава, обабіч якої розташоване с-ще.
Іршанськ — смт. Володарсько-Волинського p-ну Житомирської обл. Розташоване на р. Ірша, л. пр. Тетерева (бас. Дніпра), від якої й одержало назву. Структура назви: Ірш + суф. -анськ. Виникло у 1953.
9 9
Іршиця — див. Ірша.
Іцунь — p., рук. Дніпра в середньодніпровському Правобережжі, хазар, мовний релікт регіона пн. Києва. Тюрк, термін іцунь «водопій» [Железняк, ЕС, 37—38\.
Іченька (Ічень, Ічня, Іченка) — р., л. пр. Удаю (бас. Дніпра). Назва від тат. *ісеп «напій». Утворена за допомогою суф. -к(а) [Стрижак, НРП].
Ічня — м., рц. Чернігівської обл. Розташоване на залізниці Бахмач — Прилуки на р. Іченька, л. пр. Удаю (бас. Сули). Час заснування невідомий. Вперше згадується в записах XVI ст. як власність князя Вишневецького. Проте гадають, що поселення дотатарського періоду, його ототожнюють із зруйнованим татарською навалою с. Яськовим, походження назви останнього див. Яськівка. Суч. назва від р. Іченька (Ічень).
К
Каврас (Коврас) — оз., розташоване між Дністром і Турунча-ком. Назву виводять від молд. ковру «нора» [ГНП, 42\.
Кагамлик (Каганлик, Кагальник, Каганличка) — р., л. пр. Дніпра. Вперше згадується 1671. Назва, можливо, від тюрк. *kagan-lyk. Каган — найвищий титул ватажків старод. тюрк, племен, Іик (Іак, Іук, Іік) — тюрк, формант. Дослівно: «Каганство, каганова» [Стрижак, НРП, 86\. Каганами називали також хазарських ханів і управителів окремих адміністративних одиниць. Термін каган був дуже поширений на Русі з початку IX ст. на означення князя [Маврод., 81]. Але більш вірогідним здається походження назви від тюрк, географічного терміна *karga (fkorga) «очерет^ очеретяний» [Желєз-няк, Рось, 84]. Пор. pp. Очеретяна, Очеретянка.
Кагарлик — 1) смт., рц. Київської обл. Розташоване на р. Рось, п. пр. Дніпра. Відоме з 1590. Гадають, що первинна назва висту-
157
пала у формі *Kaganlyk (див. Кагамлик) [Стрижак, НРП, 86]. Внаслідок дисиміляції заміни одного звука іншим народною говіркою була засвоєна як Кагарлик; pp.: 2) л. пр. Синюхи (бас. Півд. Бугу); 3) п. пр. Дніпра. Припускають, що гідронім К. міг утворитися від тюрк. *korga «ворона» + суф. *-luk у значенні «місцевість, багата воронами, гайвороняче». Пор.: Гайворон, донські гідроніми — Гайворон, Грачевик. Таке тлумачення менш імовірне. Гадають, що в основі гідроніма К. д.-тюрк. *kdgdr «робитися синім, блакитним» [Луч., 34]. У такому разі гідронім означає «річка з чистою прозорою водою».
Предыдущая << 1 .. 67 68 69 70 71 72 < 73 > 74 75 76 77 78 79 .. 200 >> Следующая