Книги
чёрным по белому
Главное меню
Главная О нас Добавить материал Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Археология Архитектура Бизнес Биология Ветеринария Военная промышленность География Геология Гороскоп Дизайн Журналы Инженерия Информационные ресурсы Искусство История Компьютерная литература Криптология Кулинария Культура Лингвистика Математика Медицина Менеджмент Металлургия Минералогия Музыка Научная литература Нумизматика Образование Охота Педагогика Политика Промышленные производства Психология Путеводители Религия Рыбалка Садоводство Саморазвитие Семиотика Социология Спорт Столярное дело Строительство Техника Туризм Фантастика Физика Футурология Химия Художественная литература Экология Экономика Электроника Энергетика Этика Юриспруденция
Новые книги
Цуканов Б.И. "Время в психике человека" (Медицина)

Суворов С. "Танк Т-64. Первенец танков 2-го поколения " (Военная промышленность)

Нестеров В.А. "Основы проэктирования ракет класса воздух- воздух и авиационных катапульных установок для них" (Военная промышленность)

Фогль Б. "101 вопрос, который задала бы ваша кошка своему ветеринару если бы умела говорить" (Ветеринария)

Яблоков Н.П. "Криминалистика" (Юриспруденция)
Реклама

Топонимический словарь Украины - Янко М.П.

Янко М.П. Топонимический словарь Украины — К:. Знання, 1998. — 430 c.
ISBN 5-7707-9443-7
Скачать (прямая ссылка): toponomicheskiyslovarukr1998.djvu
Предыдущая << 1 .. 72 73 74 75 76 77 < 78 > 79 80 81 82 83 84 .. 200 >> Следующая

Карагач — хр. у Кримських горах. Назва від тюрк. *karaagac «в’яз». Дана за поширення на хр. цих дерев.
Карадаг — 1) гірський масив на Кримському п-ові між Кокте-бельською і Щербетівською долинами; 2) верш, в Кримських горах. Назви з тюрк. *kara «чорний, темний, похмурий» (дана за виходи чорних вулканічних порід) і *dag «гора». Дослівно: «Похмура гора».
Кара-Кал — хр. у Кримських горах. Назва від тюрк. *kara «чорний, темний, похмурий» і *kale «фортеця». Обриси хребта схожі на ^фортецю.
Каракурт (Карасулак) — p., впадає в оз. Ялпуг. Назва з тур. *kara «чорний», *kurt «черв’як». Дослівно: «Чорний черв’як». Паралельна назва в перекладі з тієї ж мови означає дослівно: «Чорне болото». Річка має замулене болотяне дно, гнилу застояну воду, велику кількість земляних черв’яків, п’явок тощо [Бевз., 108\. Можливо, «Чорний черв’як» має метафоричне значення в розумінні «Чорна замулена річка».
Карань (літоп. — Корань, XIX ст. — Курань) — р., п. пр. Трубежа (бас. Дніпра). Назву тлумачать від тюрк. *kara «темний», -ань — формант. Однак є інша, гадаємо, більш вірогідна,
166
гіпотеза: гідронім виводять від д.-р. корь «дерево», про що засвідчує форма Корань в літописі під 1140 [СГУ, 240\. Звідси, імовірно, й назва Каранька (Коранька) — р., п. пр. Случі (бас. Горині), утворена від корь через Корань (Карань) за допомогою демінутивного су(ф. -к(а). Пор. Деревичка, л. пр. Случі.
Карань-Узень — p., бас. Чорного моря в Криму. Назва від тюрк. *kara «чорна» (від розчинних мінеральних часток, див. Чорна) та форманта -ан(ь) і ozon «невелика річка» [Мурзаєви, 100, 160\.
Карасівка (Карасу) — р., п. пр. Салгіру (бас. Азовського моря). Кол. назва від тюрк. *karasu «джерельна вода», а потім переосмислена на укр. мовному ґрунті як «Річка, багата карасями». Звідси ж Карасу — p., впадає в оз. Ялпуг. З д.-тюрк. *karasu — «земляна вода», тобто річка з фунтовим (джерельним) живленням.
Кара-Тау — верш. Кримських гір. Розташована в Карабі-Яй-лі. Назву виводять від тат. *kara «чорна» і *tau «гора». «Під такою назвою, — відмічає В.М. Мурзаєв, — розуміють порівняно низькі гори і хребти, які влітку не мають помітної вертикальної зональності» [ОТ, 198, 217, 284].
Каратиш — р., л. пр. Берди (бас. Азовського моря). Назву Є. Отін виводить від тюрк. *kara «чорний» і *tis «зуб». Топонімічна метафора. Річка протікає серед чорних кристалічних утворень «Кам’яних Могил». В руслі ріки подібно до зубів виступає чорне каміння. Пор. Каратиш — один з відрогів Уральських гір.
Караіул — верш. Подільської вис. біля Микулинців Теребов-лянського р-ну Тернопільської обл. Б.Ф. Лящук назву виводить від румун, curat «безлісий».
Каратуль — p., л. пр. Трубежа (бас. Дніпра). Назву виводять від тюрк. *kara «чорний» і *tul «клобук, шапка». На берегах річки в XI—XIII ст. жили тюркські племена «чорні клобуки». Гадають, від них і назва [Стрижак, НРП, 25—26}. Однак не виключено, що назва К. являє собою слов’янізм і походить від праслов. *kortulb «кривий, зігнутий». Річка й справді багата закрутами.
Каратюк (Карачик, Карачук) — p., л. пр. Берди (бас. Азовського моря). Назву виводять з тюрк. *kara «чорне» і *tekne «корито». Дослівно: «Земне корито».
Караул (Караулан, Каравул) — оз., з’єднує Великий Турунчук і Малий Турунчук. Назву виводять від тюрк, апелятива *karaul «сторожовий пост». В p-ні с. Маяки, розташованому на Дністрі, в 1421 було споруджено замок Малий Каравул, пам’ять про який залишилася в назві оз. Кол. назва Караулан, гадають, являє тюрк, ізафетну конструкцію з означенням -ян (-ан) «бік, сторона». Дослівно: «Караульний бік», тобто бік Дністра, де знаходиться караул« [ГНП, 45[.
167
Карачокрак (Карачекрак, Чекра, Каратупрак) — р., л. пр. Дніпра. Згадується в «Книге Большому Чертежу». Назву виводять від старод. тюрк. *кага в означенні «земля, суша» [Мурзає-ви, 102] і сокгак «джерело», тобто «вода, що йде із землі», або ж «джерело, джерельна вода», що, як говорить О.С. Стрижак, ма-лопереконливо. Він справедливо, слідом за Є. Койчубаєвим, вбачає в топонімічному тюрк. *kara, kir, kira, kirat «гора, сопка» (а<ы) і *сокгак (чохрак) «джерело, здорова вода» в розумінні «придатна для пиття». Дослівно: «Річка, що протікає під горою і має питну воду». На берегах річки лежить с. Підгірне [Стрижак, НРЗХ, 42-43).
Кар’єри — с-ще Городоцького p-ну Хмельницької обл. Розташоване в p-ні подільських Товтр (Медоборів), багатих на поклади вапняків — осадових гірських порід морського походження. У 1958 тут було відкрито кар’єри по їх видобутку. Пізніше біля кар’єрів виросло с-ще, за яким закріпилась назва Кар ’єри. Приклад переходу апелятива у власну назву. Слово кар ’єри від франц. carriere — «обладнання для видобування корисних копалин відкритим способом, підприємство по видобутку корисних копалин». Звідси ж Кар’єрне — смт. Великоолександрівського p-ну Херсонської обл. Розташоване на залізниці Апостолове — Миколаїв, неподалік від р. Інгульця. Виникло поблизу вапнякових кар’єрів у 1958, від яких і походить назва. Утворене за допомогою суф. відносного прикм. -н(е).
Предыдущая << 1 .. 72 73 74 75 76 77 < 78 > 79 80 81 82 83 84 .. 200 >> Следующая