Книги
чёрным по белому
Главное меню
Главная О нас Добавить материал Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Археология Архитектура Бизнес Биология Ветеринария Военная промышленность География Геология Гороскоп Дизайн Журналы Инженерия Информационные ресурсы Искусство История Компьютерная литература Криптология Кулинария Культура Лингвистика Математика Медицина Менеджмент Металлургия Минералогия Музыка Научная литература Нумизматика Образование Охота Педагогика Политика Промышленные производства Психология Путеводители Религия Рыбалка Садоводство Саморазвитие Семиотика Социология Спорт Столярное дело Строительство Техника Туризм Фантастика Физика Футурология Химия Художественная литература Экология Экономика Электроника Энергетика Этика Юриспруденция
Новые книги
Цуканов Б.И. "Время в психике человека" (Медицина)

Суворов С. "Танк Т-64. Первенец танков 2-го поколения " (Военная промышленность)

Нестеров В.А. "Основы проэктирования ракет класса воздух- воздух и авиационных катапульных установок для них" (Военная промышленность)

Фогль Б. "101 вопрос, который задала бы ваша кошка своему ветеринару если бы умела говорить" (Ветеринария)

Яблоков Н.П. "Криминалистика" (Юриспруденция)
Реклама

Топонимический словарь Украины - Янко М.П.

Янко М.П. Топонимический словарь Украины — К:. Знання, 1998. — 430 c.
ISBN 5-7707-9443-7
Скачать (прямая ссылка): toponomicheskiyslovarukr1998.djvu
Предыдущая << 1 .. 74 75 76 77 78 79 < 80 > 81 82 83 84 85 86 .. 200 >> Следующая

І.М. Прянишников, В.Є. і К.Є. Маковські та інші видатні діячі літератури і мистецтва. Антропонімічне походження на -івка.
Качик — оз. на пд. Керченського п-ова. Назву виводять від тюрк. *каса і укр. суф. на означення здрібнілості -ик. Проте можливе його походження від тюрк. *кйсйк «мале».
Кашлагач — р., п. пр. Мокрих Ялів (бас. Самари). Назву виводять по-різному. Одні вбачають в ній тат. *касІу «зимове селище, зимівник» і agac «ліс». Дослівно: «Річка, що протікає біля зимівника в лісі». Інші [Отін, ГСУ, 57—58\ виводять від тюрк, апелятива *кас «край, сторона, межа, рубіж, берег» і тюрк, форманта *1и. Agac «крайній (що знаходиться збоку)». Дослівно: «Пограничний (межовий) гай». Таке тлумачення імовірніше.
Каяла (Кауаіу — ПСРЛ, 2, 131) — літоп. p., на берегах якої 1185 відбулася битва руських воїнів під проводом князя Ігоря з половцями. Місцеположення К. спірне, точно не встановлено. Деякі дослідники р. Каяла ототожнюють з Макатихою, пр. Голої Долини. З тюрк. *kajaly «скеляста». Кінцеве -ла пояснюється на тюрк, грунті: -Іу — прикм. тюрк, суф., перетворений на -ла під
170
впливом гідронімічного оточення [див. Мурз., ОТ, 36' Отін 26-40\. '
Квасилів — смт. Здолбунівського p-ну Рівненської обл. Розташоване на залізниці Рівне — Здолбунів, біля р. Усті, л. пр. Горині. Основа назви: антропонім Квасило (від укр. квасити «робити щось кислим, незадовільним»). Очевидно, першопоселе-нець [П^ра].
Кегичівка — смт., рц. Харківської обл. Розташоване на залізниці Лозова — Красноград. Утворилося з двох х. — Доброіванівки і Єгорівки, що виникли в другій половині XVIII ст. і належали поміщикові І.М. Апостолу-Кегичу. Від другої частини цього складного прізвища за допомогою суф. -івк(а) й утворилася назва К.
Келеберда — сс.: 1) (кол. Калеберда) Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Розташоване на лівому бер. Дніпра; 2) Канівського p-ну Черкаської обл. Назва від латин, callibertus «вільно-відпущений, приспішник, прихильник». «Київська Русь, — писав акад. Б.Д. Греков, — користувалася військовими загонами кочівників, з якими наш південь був зв’язаний безперервно протягом багатьох віків» [Греков, 837\. Перебуваючи під захистом руської держави, тюркські кочівники почали вести осілий спосіб життя, поступово входячи до складу руського суспільства. Саме такими поселеннями і були суч. села К. До (цієї категорії топонімів відносять і Куманівку, Торчеськ, Печеніжин та ін.
Келеберда (Кереберда.Келебердянка) — р., л. пр. Дніпра. Протікає в Кременчуцькому p-ні Полтавської обл. Назва похідна від с. Келеберда — Кременчуцького p-ну. Варіант Кереберда — перекручення гідроніма К. Варіант Келебердянка вказує, що назва р. походить від найменування с. Келеберда. Утворена від основи ^Келеберд- та суф. -янк(а).
Кельменці — смт., рц. Чернівецької обл. Розташоване на автомагістралі Чернівці — Сокиряни. Відоме з 1559. За народними переказами, назва від власного імені першопоселенця — корчмаря Кельмана. Утворена за допомогою форманта -ці [Карп., TCP, 27).
Кемаль-Егерек — верш. Кримських гір, в Ялтинській яйлі. У перекладі з тат. означає «Гирло Кемаля».
Керамік (кол. с-ще керамічного заводу № 25) — смт. Ясину-ватського p-ну Донецької обл. Розташоване на залізниці Горлів-ка — Красноармійськ. Засноване у 1957 у зв’язку з будівництвом керамічного заводу. Назва від кераміка — вироби й матеріали, що їх одержують спіканням вогнетривкої глиняної сировини, а також різних мінеральних сумішей, — через керамічний завод > керамік — назва професії; спеціаліст, який виготовляє керамічні вироби. Безсуф. утворення.
171
Керч (Пантікапей, Кърчев, Корчев) — м.-герой республіканського підпорядкування АРК, морський порт. Розташоване біля підніжжя г. Мітрідат, на березі підковоподібної затоки на сх. Керченського п-ова. У першій половині VI ст. до н. е. на місці суч. К. греки заснували м. Пантікапей, або Пантікапайон. Назва його, як гадають, походить від згадуваної в свій час р. Пантікап, що впадала в Меотиду (Азовське море). Більш імовірне походження назви Пантікап від кол. найменування Керченської протоки Пантанкапа, яке дали їй скіфи і яке означало: «Шлях, прохід для риби». Назва річки, слід гадати, також походить від найменування протоки. В раннє середньовіччя Боспорос — столиця Боспорського царства. В XI ст. місто під іменем Кьрчева згадується в руських літописах. У період кримського ханства — Герчь. Походження назви остаточно не з’ясоване, спірне. Гадають, що вона походить від д.-р, корч або керч «гори». Проте є пояснення ще кількох етимологій назви. Її виводять від основи крч (пор. криця), що вказує на розвиток металургії в p-ні К. Існують й інші версії, менш вірогідні. Звідси ж Керченська протока (кол. Пантанкапа, Боспор Кімерійський, Таврійська протока, Єнікальська протока) — з’єднує Чорне та Азовське моря. Суч. назва похідна від Керч, утворена за допомогою складної суфіксації -єн + -ськ. Кол. назва Пантанкапа дана скіфами і означала «Шлях, прохід для риби». їм. частина назви Боспор Кімерійський, за акад. А.О. Білець-ким, походить від гр. bos «віл» та faros «перевіз». Дослівно: «воловий (чи коров’ячий) брід»; прикм.частина Кімерійський, очевидно, дана греками на відміну від Боспора Фракійського (теп. Босфор). У кол. назві Таврійська відбилась назва народу таврів, Кімерійська — кімерійців. Назва Єнікальська від д.-тат. *jenikale «широке озеро». За іншим тлумаченням, від тюрк. *епі — «новий», араб, кале — «озеро»; Керченський півострів^— сх. частина Кримського п-ова.
Предыдущая << 1 .. 74 75 76 77 78 79 < 80 > 81 82 83 84 85 86 .. 200 >> Следующая