Книги
чёрным по белому
Главное меню
Главная О нас Добавить материал Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Археология Архитектура Бизнес Биология Ветеринария Военная промышленность География Геология Гороскоп Дизайн Журналы Инженерия Информационные ресурсы Искусство История Компьютерная литература Криптология Кулинария Культура Лингвистика Математика Медицина Менеджмент Металлургия Минералогия Музыка Научная литература Нумизматика Образование Охота Педагогика Политика Промышленные производства Психология Путеводители Религия Рыбалка Садоводство Саморазвитие Семиотика Социология Спорт Столярное дело Строительство Техника Туризм Фантастика Физика Футурология Химия Художественная литература Экология Экономика Электроника Энергетика Этика Юриспруденция
Новые книги
Суворов С. "Танк Т-64. Первенец танков 2-го поколения " (Военная промышленность)

Фогль Б. "101 вопрос, который задала бы ваша кошка своему ветеринару если бы умела говорить" (Ветеринария)

Нестеров В.А. "Основы проэктирования ракет класса воздух- воздух и авиационных катапульных установок для них" (Военная промышленность)

Таранина И.В. "Гражданский процесс в схемах " (Юриспруденция)

Смоленский М.Б. "Адвокатская деятельность и адвокатура российской федерации" (Юриспруденция)
Реклама

Справочник по украинскому правописанию - Олифиренко О.М.

Олифиренко О.М., Сагайдачная Г.А. Справочник по украинскому правописанию — К.: НАУ, 2006. — 120 c.
ISBN 966-591-038-8
Скачать (прямая ссылка): spravochnikpoukrpravopisaniu2006.djvu
Предыдущая << 1 .. 10 11 12 13 14 15 < 16 > 17 18 19 20 21 22 .. 31 >> Следующая

Жуков; начальник лабораторп кандидат xiMiunux наук В. Леонова. Неоднорщй
прикладки стаклъ однор1дними у позици шсля означуваного гид-мета:
неординарна людина перекладач Сергей Гладких та емхгрант СергШ Гладких,
неординарна людина, перекладач.
ВШськове звания, що стоггь безпосередньо перед щнзвгацем, не е однор1дним
до попередньо! прикладки: доктор техмчних наук генерал-майор С. Сороюн,
але: генерал-майор, доктор техмчних наук С. Сороюн (прикладка на
означения вшськового звания не стоггь безпосередньо перед щлзвгацем).
Крапку з комою ставимо:
М1ж поширеними однорщними членами речения, якщо в ix склад1 е cBoi’
роздшов1 знаки: Сам на сам тколи не xomie зоставаться, а все туди
рвешься, де люди; хоч здалека стане, дивиться, як ходять (Марко ВовчоКу).
Двокрапку ставимо.
1. Перед однор1Дними членами речения теля уза-гальнюючого слова: Все
змпиалось в одну мить / злилось докупи: i земля, i море, / небо (I.
Нечуй-Левицький).
2. Перед словами а саме, як-от, наприклад, що стоять теля узагальнюючого
слова, ставимо кому, а шсля них - двокрапку: Стьське господарство зазнало
величезних утрат eid ргзних гризумв, як-от: хов-paxie, пол(вок та in.
63
1 ире ставимо:
1. Якщо узагальнююче слово йде за однорщними членами: Брязют дрюччя,
крики, стогш, проклъони, благання, дию голоси стомлених nmaxie, лопотания
ixuix крил - усе те зтлялось в один несказанний га-лас, в одну хвилю
диких звуюв (М. Коцюбинський).
2. Якщо перед однорщними членами речения сто-Ггь узагальнююче слово, а
теля них продовжуеться речения: Скр1зь: i на nodeip % / в саду, i на
zopodi -все тяглося до сонця i радто йому (I. Нечуй-Левицысий).
Ровд1лов1 знаки при вставних словах, словосполученнях та речениях
Вставними словами i словосполученнями найчастппе бувають: бач, бачиш,
безперечно, безеумтвно, безумов-но, бувало, видно, eidoua pin, власне,
головне, голов-ним чином, до реч1, звичайно, seicno, здастъся, значить,
кажуть, коротко кажучи, мабуть, Mi ж in-шим, можливо, навпаки, на жаль,
на лай погляд, на-приклад, napeuimi, на щастя, отже, певно, по-пер-гие,
no-друге, enpaedi, проте й однак (останш два слова можуть функцповати як
сполучники).
1. Вставш слова, що стоять на початку або в середин! речения, видшяемо
комами: Напевне, долею предки naiui бтьиге думали про майбутне, аюж ми.
2. Вставш речения здебшыного вщокремлюемо комами: Логане, я чував, життя
собаче, Недобре ж i Вовкам (Л. Гшбов). « Кобзар » не став i, cnodieae-
мось, мколи не стане книгою архаХчною (О. Гончар).
64
3. Якщо вставному слову передуе сполучник /, що стоггь на початку речения
(теля крапки), то кому м1ж сполучником i вставним словом не ставимо 1
cnpaedi, оптилйзм - невхд'емна риса трудового народу... (М. Рильський).
4. Якщо вставне слово стоить теля сполучника а. що стосуеться вставного
слова, то кому м1ж ними можна ставити й не ставити: Барвиспп nicu на
схилах не ттьки не гасли nid промтням вечхрнього сонця, а навпаки,
розжеврювалися ще яскравШе, шж удень (О. Гончар).
5. Вставш речения можна видшяти дужками, якщо вони являють собой авторсыа
зауваження або уточнения чи доповнення змкггу попереднього речения.
Ворота, як на те ж, кругом уci заперпи,
А дуже вовков( не хочеться умерши.
(Бо ще eiu не нажився бач!),
A zipxue од людей - од видимоХ смерпп
(JL Пибов)
6. Вставш речения або словосполучення, що стоять у середиш речения й
мають характер додаткового повщомлення, можуть бути видшеш з обох боюв
тире для ix змктового виокремлення:
1де Катерина У личаках - лихо тяжке! -I в однш ceumuni
(Т.Шевченко).
65
Ровд1лов1 знаки при вигуках i словах-речениях так i нх
1. Якщо вигук стоггь на початку речения i ви-мовдяеться без особливо!
сили, теля нього ставимо кому: Ану, рушай! О, як люблю я piduy землю.
П р и м i т к а. Кому не ставимо теля часток, одно-звучних з вигуками ну,
ох, ой:
Ну що б, здавалося, слова ...
Слова та голос - бтыи тчого.
(Т. Шевченко).
Ox i чудный ты, Давиде. Ой одна я, одна, як билиноч-ка в noлi.
2. Якщо вигук стоггь у середиш речения, то його видшяемо комами з обох
6okib: Вона (Свропа), гей, пыльно зараз приглядаеться до нас та
прим1ряеть-ся... (П. Панч).
3. Шсля стверджувальних сл1в так, еге, гаразд, авжеж та теля заперечення
Hi ставимо так1 роз-дшов1 знаки:
а) якщо стверджувальш й заперечш слова ви-мовляемо без тдеилення, теля
них ставимо кому: Так, була моя теня папка (Леся Украшка). Hi, я задуть
тебе не Miz (В. Сосюра);
б) якщо стверджувальш й заперечш слова вимов-ляемо з окличною чи
питальною штонащею, теля них ставимо знак оклику або знак питания: НИ У
ecix людей одна е ептьна мова - братерськая любое (Леся Украшка). Ты не
скараеш ix?.. Hi? (Панас Мирний). Слухайте, а вы ж будете з нею бапакати?
Еге? Розпитувати ж it будете? Еге ж? (Ю. Смолич).
66
Пряма мова
Прямою називають таку мову, яка при передач1 на письм1 повн1стю 36epirae
лексику, синтаксис та штоиа-щю висловлення мовця. Вона звичайно мае при
co6i слова автора. Пряма мова може стояти теля слш автора, перед словами
Предыдущая << 1 .. 10 11 12 13 14 15 < 16 > 17 18 19 20 21 22 .. 31 >> Следующая