Книги
чёрным по белому
Главное меню
Главная О нас Добавить материал Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Археология Архитектура Бизнес Биология Ветеринария Военная промышленность География Геология Гороскоп Дизайн Журналы Инженерия Информационные ресурсы Искусство История Компьютерная литература Криптология Кулинария Культура Лингвистика Математика Медицина Менеджмент Металлургия Минералогия Музыка Научная литература Нумизматика Образование Охота Педагогика Политика Промышленные производства Психология Путеводители Религия Рыбалка Садоводство Саморазвитие Семиотика Социология Спорт Столярное дело Строительство Техника Туризм Фантастика Физика Футурология Химия Художественная литература Экология Экономика Электроника Энергетика Этика Юриспруденция
Новые книги
Суворов С. "Танк Т-64. Первенец танков 2-го поколения " (Военная промышленность)

Фогль Б. "101 вопрос, который задала бы ваша кошка своему ветеринару если бы умела говорить" (Ветеринария)

Нестеров В.А. "Основы проэктирования ракет класса воздух- воздух и авиационных катапульных установок для них" (Военная промышленность)

Таранина И.В. "Гражданский процесс в схемах " (Юриспруденция)

Смоленский М.Б. "Адвокатская деятельность и адвокатура российской федерации" (Юриспруденция)
Реклама

Справочник по украинскому правописанию - Олифиренко О.М.

Олифиренко О.М., Сагайдачная Г.А. Справочник по украинскому правописанию — К.: НАУ, 2006. — 120 c.
ISBN 966-591-038-8
Скачать (прямая ссылка): spravochnikpoukrpravopisaniu2006.djvu
Предыдущая << 1 .. 3 4 5 6 7 8 < 9 > 10 11 12 13 14 15 .. 31 >> Следующая

а) вщ звичайиого прикметника до даваниям суфпсав -iui-, -ш-: теплый -
теплший, тонкий - тонший;
при творенш вгацого ступеня вщбуваються таю чергування:
г, ж, з + ш = жч* дорогт - дорожчий, вузький - вуж-
чий\
с +ш = щ: высокий - вищий\
б) складена форма утворюеться вщ звичайиого прикметника за допомогою айв
бшьш (бтьш квсийфтбваний) або мети (мети квалнр!'кований).
Найвищий ступть пор'итянпя прикметпишв утворюеться
а) проста форма утворюеться додаванням префисса най- до прикметника
вищого ступеня: нагшенший, най-виразтший,
34
б) значения простея форми найвшцого ступени можна тдеилити префжеами як-,
що-: якнайкращий, щонайбтъ-ший\
в) складена форма найвшцого ступеня утворюсться додаванням до звичайного
прикметника слш найбшыи, найменш: найбтьш досконалий, найменш вдапий;
г) 1нколи складений найвищий стугннь може утворю-ватись вщ вгацого
ступеня i сл1в за ecix, над усе: ми-
Г Г f f
лпиий за всIX, дорожчий над усе.
Правопис i в1дм1нювання числ1вникав
Слщ пам’ятати, що числшники мають шють тигнв вщмшювання.
Перший тип - вщм1нювання чиелтника один за родами, числами, В1дм1нками як
займенника той: odim,
/ / / / ? / / одно (одне), одна, (на) одному (одтм), однт (одна),
одтею (одною).
Другий тип - вщмшювання числ1вншав два, три, чотири, багато, юлька,
декйгька, а також ycix збфних В орудному вщмшку вживаеться форма трьома,
але чо-тирма, багатъма i багатъома.
Tpemiu тип - вщмшювання числшникш п’ять -двадцять, тридцятъ - вшмдесят,
кшьканадцятъ, кть-кадесят. Тут допускаються паралельш форми в ycix вщ-
шнках, крш називного. п ’яти (п ’ятьбх), п ’ятдесяти (п ’ятдесятьбх); п
’ятьма (п ’ятъама), п ’ятдесятъма (п ятдесятьома).
35
В украшськш MOBi на вщмшу вщ росшсько!’ у назвах десятюв змшюеться лише
друга частила- иистдесятьох, амдесятьох.
Четвертой тип - вщмпповання числшншав сорок, девяносто, сто В ycix
непрямих вщмшках, крш зна-Х1ДНОГО, вони мають закшчення -а: дев 'яноста,
ста, сорока.
П'ятии тип - вщмшювання складних чиаивншав. що е назвами сотень- deicmi -
дев ’ятсот У них вщм1-нюються обидв1 частини слова п 'ятистст, шестистам.
В орудному В1ДМ1Нку можшод паралельт форми п ять-мостами / п
'ятъомастами, иистъмастами г иистъома-стами
Шостий тип - вщмшювання числпзшшв нуль, тисяча, лильион, мтьярд. Вони
вщмииоються як шенники.
Г1отр1бно також пам’ятати, що у складепих кшыас-них числ1вниках змшюються
Bci складники, а у поряд-кових - лише останне слово.
H. deicmi тридцять п'ять - deicmi тридцятъ п ’ятий;
Р. двохсот тридцяти пяти - deicmi тридцятьп’ятого Правопис присхмвникив
I. Через деф1с пишемо.
а) прислпзники, що утвореш вщ прикметпикш. зай-менникш, гюрядкових
числшншав за допомогою прийменника по: по-батьк1вськи, по-товариському,
по-нашому, по-моему, по-перше, по-людськи, по-бра-терськи\
36
б) прислизники гетъ-чисто, на-гора\
в) складш приелiBHMKM, угвореш з тих самих, си-ношм1чних або антошм1чних
слш. тихо-тихо, далеко-далеко, ось-ось, врашр-рано, тишком-нишком, гидко-
бридко, зроду-eiKy, часто-густо, бплыи-менш, epeiumi-peium, видимо-
невидимо, noeiK-eik'ie, вряди-годи, десъ-шде, сяк-так\
г) через два дефки пишемо: будь-що-будь, вхч-на-ei4, всього-на-всього,
де-не-де, шич-о-шич. хоч-не-хоч, як-не-як, коли-не-коли\
г) першу частину пишемо окремо, а дв1 пастунш через дефк у
приелiBHHKax не сьогоднi-завтра, без мнця-краю, з dida-npadida, з давшх-
давен, але з ycix усюд пишемо окремо.
2. Окремо пишемо:
а) присл1вников1 сполуки, що складаються з прий-менника та 1менника: без
в i дом а, без кхнця-краю, в за-
f / t / /
шишку, в Mipy, в ногу, в o6pi3, до пари, до лиця, до по-бачення, до речь,
на die, по черзх, yei cni, у стократ.
б) словосполучення, що мають значения приел1вни-юв i складаються з двох
1менниюв (зр1дка - числш-шдав) та одного або двох прийменниюв: день у
день, з боку на 6iK, один в один, раз у раз, piK у piK, час aid часу, сам
на сам, з ранку до вечора, з К1нця в кхнець, з роду в pid\
в) прислшники, утвореш сполучениям прийменни-ка з повним прикметником
чолоычого (серед ) роду в основному, в цтому\
г) словосполуки, як1 в реченш виконують фупкци присл1вника та складаються
з узгоджуваного прикме-
37
тника (чисшвника, займенника) й далыиого шенника-другого дня, таким
чином, темнох ночх, тим часом,
г) прислишики, утвореш сполученням прийменника по 3i зб1рним
чиапвником* по трое, по четверо.
3. Разом пишемо
а) складш ирислпшики, утворен1 сполученням прийменника з прислтником
eiduum, дотепер, забагато, занадто, надсип, назавжди, назовЫм, наскрхзь,
на-cnpaedi, утрич1,
б) складш нрислшники, утвореш сполученням прийменника з 1менииком*
безвхсти, безперестанку, eeenepi, вкупх, влхтку, вплав, вплач, врехитх,
всере-ditui, вщерть, збоку, нагору ("але на-гора), наполнять, нашдпитку,
ошвноч1, спереду, уголос, узимку, узнаки,
в) складш пршлйвники, утвореш вщ прийменника та коротко1 форми
прикметникш, а також числ1в-шшв* eiddaena, вручну, дотзна, завидна,
зрхдка, па-певне, вперше, вдруге, надвое, начетверо, утрьох, учотиръох,
Предыдущая << 1 .. 3 4 5 6 7 8 < 9 > 10 11 12 13 14 15 .. 31 >> Следующая