Книги
чёрным по белому
Главное меню
Главная О нас Добавить материал Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Археология Архитектура Бизнес Биология Ветеринария Военная промышленность География Геология Гороскоп Дизайн Журналы Инженерия Информационные ресурсы Искусство История Компьютерная литература Криптология Кулинария Культура Лингвистика Математика Медицина Менеджмент Металлургия Минералогия Музыка Научная литература Нумизматика Образование Охота Педагогика Политика Промышленные производства Психология Путеводители Религия Рыбалка Садоводство Саморазвитие Семиотика Социология Спорт Столярное дело Строительство Техника Туризм Фантастика Физика Футурология Химия Художественная литература Экология Экономика Электроника Энергетика Этика Юриспруденция
Новые книги
Янин В.Л. "Новгородские акты XII-XV Хронологический комментарий" (История)

Майринк Г. "Белый доминиканец " (Художественная литература)

Хусаинов А. "Голоса вещей. Альманах том 2" (Художественная литература)

Петров Г.И. "Отлучение Льва Толстого " (Художественная литература)

Хусаинов А. "Голоса вещей. Альманах том 1 " (Художественная литература)
Реклама

Рентгеновские излучения - Мурашко М.И.

Мурашко М.И. Рентгеновские излучения — Киев, 2000. — 52 c.
Скачать (прямая ссылка): rentgenovskieluchi2000.djvu
Предыдущая << 1 .. 6 7 8 9 10 11 < 12 > 13 .. 14 >> Следующая


Клітина, в якій іонізуючим випромінюванням викликані онкогенні зміни, тривалий час може залишатись в стані спокою. Для прояви її змінених властивостей необхідна дія на клітину активаторів (промоторів), які викличуть її прискорений поділ. В організмі всього налічується IO14 клітин. Завжди є в наявності певна кількість ініційованих клітин, із яких тільки одиниці утворюють клани злоякісних клітин. Із збільшенням числа опромінень зростає кількість ініційованих клітин. Повторна радіаційна дія для цих клітин може служити промотором. Це пояснює кумулятивну дію іонізуючого випромінювання на біологічний об'єкт з точки зору ризику віддалених ймовірних (стохастичних) наслідків.

Викликані зміни в генетичному апараті соматичних клітин можуть привести до переродження клітин в злоякісні. Зміни в генетичному апараті статевих клітин в осіб дітонаро-джуваного періоду життя можуть привести до спадкових змін у нащадків опромінених.

Ведучими міжнародними організаціями по оцінці радіаційного фактору (МКРЗ, міжнародне агентство з атомної енергії — МАГАТЕ, науковий комітет по дії атомної радіації при OOH-HK ДАР ООН) приймається модель безпорогової лінійної залежності між дозою опромінення і її ефектом. Це передбачає, що навіть мінімальна радіаційна дія володіє біологічним ефектом, зокрема радіаційним канцерогенезом. Такий підхід базується на ймовірній (стохастичній) природі канцерогенезу. За оцінками ризик смертності від раку, викликаного радіаційним фоном порядку 1 МЗв/рік (100 мрад/рік), відповідно лінійній концепції складає 10 випадків на 1 млн. чоловік за рік.

На думку багатьох дослідників чутливою до іонізуючого випромінювання структурою клітини є ДНК, в якій іонізація може викликати розрив зв'язку між атомами. Одиночні і подвійні розриви викликають хромосомні спотворення (аберації). Поява хромосомних аберацій передує злоякісним пухлинам. Наявність хромосомних аберацій в лімфоцитах перифе- 46

рійної крові є ознакою передлейкозного стану, відповідає початковому етапу реакції на променеве навантаження.

Деякі факти реакції крові на опромінення

При певних рентгенологічних дослідженнях (стравохід, шлунок, кишечник, органи грудної клітки і тазу) проходить опромінення значної частини активного кісткового мозку. Розподіл активного кісткового мозку в скелеті дорослої людини приведено в таблиці 3.

Таблиця 3.

Частина скелету Кістки Кількість активного кісткового мозку, г. % загальної кіль кості активного мозку
Череп череп, нижня щелепа 140,0 13,0
Плечовий пояс лопатки, ключиці верх і середина плечової кістки 85,0 8,0
шийні хребці 35,0 3,5
Грудна клітина грудина, 25,0 2,5
1-12 ребра 85,0 8,5
грудні хребці 150,0 14,0
Тазовий пояс поясничні хребці 115,0 11,0
хрестові хребці 150,0 14,0
кістки тазу, кобчик, верх і середина кістки стегна 270 26,0
Всього 1055,0 100,0

а) Експерименти на тваринах.

Проводили однократне опромінення експозиційною поверхневою дозою 5 Р, двократне і трикратне опромінення — по 5 P і чотирикратне опромінення — 5 + 5 + 5 + 25 Р. Повторне опромінення проводилось через місяць після попереднього, що еквівалентно 4-5 рокам життя людини. При експози- 47

ційних поверхневих дозах 5,10,15 і 40Р поглинуті кістково-мозкові дози становили відповідно 9,18,27 і 72Р.

В результаті цитогенетичного аналізу клітин кісткового мозку встановлено, що починаючи з разової кістково-мозкової дози 9Р. і більше при дрібному опроміненні відбувається стійка достовірна зміна числа хромосомних аберацій, що може бути провісником розвитку лейкозу. (Не випадковий тому вибір допустимої дози 5р/рік (5бер/рік) для осіб, що працюють з джерелами іонізуючих випромінювань).

б) Дослідження людей.

4 дітей проходили рентгенологічне дослідження з приводу вродженого пороку серця (катетеризація серця). Поверхнева експозиційна доза опромінення в області грудної клітини складала 30-40 Р.

Проводився аналіз клітин лімфоцитів периферійної крові цих дітей до і після рентгенологічного дослідження. До рентгенологічного дослідження тільки в одному випадку виявлена спонтанна хромосомна аберація. Після дослідження в усіх випадках з'явились одноударні хромосомні зміни. Збільшення поглинутої дози веде до збільшення хромосомних аберацій в лімфоцитах периферійної крові дітей: при опромінені лімфоцитів периферійної крові в дозі 5і 6 рад. відмічено 0,16 % аберацій. При дозі 12рад. — 0,5 %, при дозі 24 рад. 0,62 % аберацій.

Аналіз хромосомних аберацій в периферійній крові у дорослих, що проходили рентгенологічні дослідження органів грудної клітки, стравоходу і шлунку показав, що при поверхневих експозиційних дозах 0,7Р. і більше перевага над контролем аберантних клітин складає відповідно від 3 до 11 % при дослідженні стравоходу і шлунку. Таким чином навіть при найнижчих дозах опромінення (0,7Р) при рентгенологічних дослідженнях органів грудної клітки, стравоходу і шлунку відбувається помітне збільшення числа хромосомних аберацій. Зв'язок між поверхневою експозиційною дозою До і числом хромосомних аберацій 48

через 72 години після опромінення описується лінійним рівнянням типу:
Предыдущая << 1 .. 6 7 8 9 10 11 < 12 > 13 .. 14 >> Следующая