Книги
чёрным по белому
Главное меню
Главная О нас Добавить материал Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Археология Архитектура Бизнес Биология Ветеринария Военная промышленность География Геология Гороскоп Дизайн Журналы Инженерия Информационные ресурсы Искусство История Компьютерная литература Криптология Кулинария Культура Лингвистика Математика Медицина Менеджмент Металлургия Минералогия Музыка Научная литература Нумизматика Образование Охота Педагогика Политика Промышленные производства Психология Путеводители Религия Рыбалка Садоводство Саморазвитие Семиотика Социология Спорт Столярное дело Строительство Техника Туризм Фантастика Физика Футурология Химия Художественная литература Экология Экономика Электроника Энергетика Этика Юриспруденция
Новые книги
Янин В.Л. "Новгородские акты XII-XV Хронологический комментарий" (История)

Майринк Г. "Белый доминиканец " (Художественная литература)

Хусаинов А. "Голоса вещей. Альманах том 2" (Художественная литература)

Петров Г.И. "Отлучение Льва Толстого " (Художественная литература)

Хусаинов А. "Голоса вещей. Альманах том 1 " (Художественная литература)
Реклама

Рентгеновские излучения - Мурашко М.И.

Мурашко М.И. Рентгеновские излучения — Киев, 2000. — 52 c.
Скачать (прямая ссылка): rentgenovskieluchi2000.djvu
Предыдущая << 1 .. 7 8 9 10 11 12 < 13 > 14 >> Следующая


X = 4,91 + 0,19 До — для органів грудної клітки, і X = 24 + 0,33 До — для шлунку. Хромосомні аберації утворюються і в результаті інших радіаційних дій, крім рентгенівського випромінювання.

Опромінення малими дозами великих груп людей

Проведене експериментальне вивчення хромосомних аберацій в лімфоцитах периферичної крові, викликаних опроміненням великих груп людей. Опромінення проводилось малими дозами — нижче 10 рад. Показано наявність так зва-

Доза опромінення

Мал. 13. Залежність кількості хромосомних аберацій у лімфоцитах периферичної крові людей від дози опромінення 49

ного плато ("насичення") в залежності доза-ефект при дозах 3-300 мГр (мал. 13). Криві 1 і 2 мал. 13 одержані незалежно різними авторами. Таким чином доведено наявність залишкового ефекту радіаційної дії у вигляді цитогенетичних змін в опромінених клітинах організму людини навіть при дуже малих дозах (0,1Р і менше). Це означає, що необхідно уважно відноситись до будь-якого додаткового опромінення людей. Рентгенологічні дослідження пов'язані з ризиком виникнення додаткових випадків раку, тому в першу чергу необхідно відмовитись від непотрібних досліджень, вибирати такі умови й засоби обстежень, які приводять до можливого мінімуму опромінення пацієнтів. Чим більше число обстежень припадає на осіб молодших ЗО років, тим більша небезпека генетичних пошкоджень.

Латентний період — час виявлення

в організмі порушень, викликаних радіацією

Період подвоєння числа клітин твердих пухлин становить 60-100 діб, тому для розвитку осередку, що нараховує порядку IO9 клітин (нижча межа сучасних методів виявлення пухлини) потрібно 7-8 років. Якщо відсутні високочутливі методи виявлення пухлин, латентний період виявляється вищим від вказаного значення. В таблиці 4 приведені наближені значення латентних періодів злоякісних пухлин деяких органів і тканин.

Таблиця 4. Середні латентні періоди (Тл) злоякісних пухлин органів і тканин (МКРЗ, публікація 26,1978)

Найменування органу Тл, роки
Активний кістковий мозок (лейкоз) 12,5
Щитовидна залоза 10-20,5
Молочна залоза 15,5-22,5
Легені 24
Печінка 21,5 50

Проблеми ризику, зв'язаного із радіаційною дією

Практично всі види людської діяльності, включаючи використання іонізуючих випромінювань, зв'язані з певним ризиком. Допустимість ризику співставляють із користю від відповідного виду діяльності. Від усіх видів злоякісних захворювань гине біля 13 % населення. Смертність від злоякісних захворювань, викликаних всіма видами радіаційної дії, включаючи природний радіаційний фон і опромінення при медичній діагностиці, становить 0,15 % загальної смертності. В масштабах країни це дає достатньо велику абсолютну величину ризику смертності.

Медичні рентгенологічні обстеження створюють біля 50 % радіаційної дії на людину, включаючи природний радіаційний фон і штучні джерела радіації. Опромінення населення за рахунок медичної рентгенології в даний час пов'язане з найбільшим ризиком появи віддалених наслідків опромінення. З цієї причини необхідно знижувати дозові навантаження на осіб, що проходять рентгенологічні дослідження. А ще краще розробляти і впроваджувати в життя методи діагностики, які дають ту ж інформацію, що і рентгенівські методи, але не іонізують тканини організму (наприклад, ультразвукове просвічування, ультразвукова голографія). Застосування рентгенівської діагностики дозволяє, на думку багатьох дослідників, щорічно врятувати коло 100 000 людських життів.

Разом з тим внаслідок невиправданого опромінення збільшується кількість злоякісних захворювань і генетичних пошкоджень, що приводить до втрати приблизно ЗО 000 життів щорічно. І поки не освоєні більш безпечні методи діагностики, що дають ту ж, або більшу інформацію, використання рентгенівського випромінювання і іонізуючої радіації взагалі виправдане там, де користь від його застосування більша, ніж нанесена шкода. 51

Список літератури

1. И.Х. Рабкан, P.B. Ставацкай, H.H. Блинов, Ю.Д. Васильев. Тканевые дозы при рентгенологических исследованиях. Москва, "Медицина", 1985 г. - 220 с.

2. Д.В.Сивухин. Общий курс физики. Атомная и ядерная физика. M.: Наука, 1986. - 278 с.

3. Д.И. Свергун, A.A. Фейгин. Рентгеновское и нейтронное малоугловое рассеяние. M.: Наука, 1986. — 278.

4. Е.И. Воробьев, Р.В. Ставицкий, В.А. Книжников, P.M. Бархударов, В.Н. Корсунский, В.И. Попов, Ю.И. Тарасенко,В.А. Постников, Н.В. Фролов, В.П. Сидорин. Облучение населения СССР за счет медицинских диагностических процедур. Атомная энергия, т. 56 в. 4, 1984 г.

5. А.Н. Коновалов, В.Н. Корниенко. Компьютерная томография в нейрохирургической клинике. — M.: Медицина, 1985, — 287 с.

6. Дж. Коггл. Биологические эффекты радиации. Энергоатомиздат. M., 1986, - 184 с.

7. В. Шендеровський. Він належав до тих, хто... формував світ. Вісник HAH України, 1995 п. 1-2 стор. 56-60.

8. О.Г. Влох, Р.П. Гайда, P.M. Пляцко. Іван Пулюй та становлення рентгенології. Нариси з історії природознавства і техніки. 1994, п. 41, стор. 64-65. 52

ЗМІСТ

Поняття і властивості рентгенівського випромінювання....................З
Предыдущая << 1 .. 7 8 9 10 11 12 < 13 > 14 >> Следующая