Книги
чёрным по белому
Главное меню
Главная О нас Добавить материал Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Археология Архитектура Бизнес Биология Ветеринария Военная промышленность География Геология Гороскоп Дизайн Журналы Инженерия Информационные ресурсы Искусство История Компьютерная литература Криптология Кулинария Культура Лингвистика Математика Медицина Менеджмент Металлургия Минералогия Музыка Научная литература Нумизматика Образование Охота Педагогика Политика Промышленные производства Психология Путеводители Религия Рыбалка Садоводство Саморазвитие Семиотика Социология Спорт Столярное дело Строительство Техника Туризм Фантастика Физика Футурология Химия Художественная литература Экология Экономика Электроника Энергетика Этика Юриспруденция
Новые книги
Янин В.Л. "Новгородские акты XII-XV Хронологический комментарий" (История)

Майринк Г. "Белый доминиканец " (Художественная литература)

Хусаинов А. "Голоса вещей. Альманах том 2" (Художественная литература)

Петров Г.И. "Отлучение Льва Толстого " (Художественная литература)

Хусаинов А. "Голоса вещей. Альманах том 1 " (Художественная литература)
Реклама

Рентгеновские излучения - Мурашко М.И.

Мурашко М.И. Рентгеновские излучения — Киев, 2000. — 52 c.
Скачать (прямая ссылка): rentgenovskieluchi2000.djvu
Предыдущая << 1 .. 2 < 3 > 4 5 6 7 8 9 .. 14 >> Следующая


Характеристичні лінії завжди виникають на фоні неперервного спектра.

На мал. З зображено графік розподілу інтенсивності по спектру випромінювання рентгенівської трубки з вольфрамовим анодом при Ua = 168 кВ.

Видні неперервний спектр і характеристичні лінії K-серії. На ділянці неперервного спектра, розміщеного зліва від накладених на нього спектральних ліній видно "провал". Ця відсутня енергія пішла на збудження сусідніх спектральних ліній.

променів

На мал. 4 схематично зображено виникнення різних серій характеристичних рентгенівських променів. В атомах з більшим атомним номером внутрішні електронні оболонки К, A, M повні- 12

стю заповнені електронами. При вилученні електрона з однієї із внутрішніх оболонок на звільнене місце переходить електрон з більш віддаленої від ядра оболонки і випромінюється рентгенівський квант. Переходи що закінчуються на K-оболонці, дають K-серію характеристичного спектра, яка складається з трьох ліній: Ka — відповідає переходу з Л-оболонки на К-оболонку.

Kp — відповідає переходу з М-оболонки на К-оболонку.

Kr — відповідає переходу з N-оболонки на К-оболонку.

Переходи, що закінчуються на Л-оболонці, М-оболонці, дають відповідно Л-серію, М-серію характеристичного рентгенівського спектра.

Характеристичний спектр складається із 8-10 ліній, що утворюють К, Л, M серії. Для важких елементів в кожну серію входять три лінії a, ?, у. Найінтенсивніша в характеристичному спектрі Ка-лінія, так як ймовірність переходів на K-оболонку з Л-оболонки більша ніж з М, N і інших, більш віддалених оболонок.

Для кожного атома існує межа збудження K-серії. Наприклад, для ртуті (Z = 80) вона становить біля 82 кеВ. Це зв'язано з тим, що для виривання електрона із найближчої до ядра K-оболонки, на якій електрони найсильніше притягуються до ядра, необхідна затрата значної енергії — роботи виривання електрона. Тому лінії характеристичного спектра з'являються тільки при напрузі на рентгенівській трубці, яка більша певного значення для кожного матеріалу анода.

Закон Мозлі

Mo злі (1913 p.), досліджуючи залежність довжини хвилі Ka-лінії характеристичних променів від атомного номера Z різних елементів, встановив співвідношення, яке називається законом Мозлі:

1 A=R'(Z — a)2 (1/12 - 1/22) або

v = R(Z-a)2 (1/12 - 1/22)

(4) 13

R' = 1,09-107 м-1 - стала Рідберга

R = 3,3-1025 с_!

а-постійна екранування. Для Ka — лінії a = 1. Суть постійної екранування в тому, що у важкому атомі, який має Z електронів, на електрон, що здійснює перехід, який відповідає, наприклад, лінії Ка, діє не весь заряд ядра Z-e, а заряд (Z—а)'Є, послаблений екранованою дією одного електрона, що залишився в К-оболонці.

Мал. 5. Діаграма Мозлі

На мал. 5 зображено так звану діаграму Мозлі, яка ілюструє для ліній Ka лінійну залежність -Jv / R від атомного номера Z. Послідовне застосування формули Мозлі до елементів періодичної системи Менделєєва підтвердило в свій час закономірне зростання на одиницю заряду ядра при переході від одного елемента до наступного. Це стало природничо-науковим підтвердженням справедливості ядерної моделі атома і періодичного закону Д.І. Менделєєва. 14

Взаємодія рентгенівського випромінювання з речовиною

Механізм взаємодії з речовиною рентгенівських променів визначається довжиною їх хвилі. Випромінювання з X <0,1 A (1 A = IO-10 м.= 0,1 нм) має більшу енергію і глибше проникає в речовину, його називають жорстким рентгенівським випромінюванням. Випромінювання з A=IO-IOO A називають граничним, і з X > 100 A — м'яке, що має порівняно малу здатність проникати.

Потрапляючи в речовину (тіло), рентгенівське випромінювання частково поглинається і розсіюється в речовині, частково проходить через речовину. Дію на речовину чинить випромінювання, поглинуте і розсіяне в речовині. Проходячи через тіло, фотони рентгенівського випромінювання взаємодіють в основному з електронами атомів і молекул речовини. Є три первинні процесі взаємодії рентгенівського випромінювання з речовиною: когерентне розсіювання, фотоефект, комптон-ефект (некогерентне розсіювання).

Когерентне розсіювання спостерігається при взаємодії рентгенівського фотона з електронами внутрішніх, міцно зв'язаних з ядром оболонок. При цьому змінюється тільки напрям первинного фотона, довжина хвилі залишається незмінною.

Некогерентне розсіювання, або ефект Комптона, спостерігається при взаємодії фотонів будь-яких енергій із зовнішніми, електронами слабо пов'язаними з ядром. При цьому первинний (налітаю-чий) фотон передає частину своєї енергії електрону. Електрон відривається від атома, такі електрони називаються електронами віддачі або комптонівськими електронами.

Поряд з електронами віддачі виходить ще фотон з енергією меншою, ніж у первинного фотона. Напрям цього фотона також інший, ніж у первинного (мал. 6). 15

Мал. 6.

mue — імпульс електрона віддачі

hv' — енергія розсіяного фотона при комптон-ефекті. (hv'< hv)

Фотоефект спостерігається, коли енергії фотона hv достатньо для виконання роботи виходу електрона. При hv>AB, фотон поглинається і електрон відривається від атома. Енергія такого електрона:
Предыдущая << 1 .. 2 < 3 > 4 5 6 7 8 9 .. 14 >> Следующая